Гуманітарно-методологічна модель психологічного консультування

Навчальна організаційно-діяльнісна гра як форма та метод професійної підготовки психологів-консультантів у закладах вищої освіти

Бабич Р.Ю.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Аспекти гуманізуючого впливу освіти на особистість: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції". м. Дніпро, 2017.

Постановка проблеми

У сучасному світі швидких та непередбачуваних змін людині доводиться у стислі терміни опановувати великі масиви нового знання, оволдівати новими технологіями, змінювати засоби та способи своєї професійної діяльності, навчатися жити в нових соціальних умовах. Все це висуває підвищенні вимоги до здатності людини змінювати власну миследіяльність відповідно до її цілей та завдань нагальної ситуації.

Звідси виходять два завдання, які мають безпосереднє відношення до сфери практичної психології: 1) супровід людини в процесі самозмін та 2) забезпечення її необхідними засобами управління власним мисленням, комунікацією та діяльністю.

Задля вирішення цих завданнь потрібні компетентні спецілісти, які повинні володіти засобами вирішення проблем в організації мислення та діяльності людини.

Логічно припустити, що функцію підготовки таких спеціалістів візьмуть на себе факультети психології закладів вищої освіти. Однак, у навчальних програмах не передбачається практична підготовка психологів-консультантів. Тому ті, хто хоче оволодіти практичними засобами психологічної допомоги, вимушені шукати додаткові можливості для цього.

Спроби розгорнути практичну підготовку студентів-психологів у рамках навчального процесу наштовхуються на низку складнощів:

- Часові обмеження - дуже складно у часовому проміжку один час двадцять хвилин провести цикл зазсвоєння технологій консультування.
- Соціальні обмеження - навчальна група є колективом, в якому склалися певні відносити, тому студенти не охоче обговорюють свої особистісні запити на навчальних заняттях.
- Організаційні обмеження - оскільки в навчальних програмах не передбачено засвоєння психологічних технологій, то і організаційний ресурс на цю діяльність не виділяється.

Досвід вирішення проблеми

Саме з цими обмеженням ми зіткнулися у 2014 році в Психологічній службі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, коли поставили перед собою завдання практичної підготовки студентів-психологів. Ми відмовилися від традиційних форм організації навчального процесу і вирішили організувати навчальні ігри та психотехнічні семінари на факультативній основі.

У якості методу підгтовки ми використовували навчальні організаційно-діяльнісні ігри, які були розроблені Дідковським С.В. [1] на основі ігор Г.П. Щедровицького [2].

Ми почали з психотехнічних семінарів, на яких студентами засвоювалися технології основних психотехнічних підходів, які використовуються у психологічному консультуванні (НЛП, еріксоніанский гіпноз, епістемологічна метафора, провокативна терапія та ін.). На семінарах обговорювалися запити щодо гармонізації чуттєво-емоційних станів, вирішення міжособистісних конфліктів, продумування особистісної та професійної перспективи.

Суть способу навчання, який ми використали, полягає в наступному. На першому етапі ведучий демонструє способ роботи і висуває перед учасниками завдання - повторити це з іншими. Коли учасник розуміє, що він не може справитися з завданням, то він звертається до ведучаого з запитанням, яке часто має загальний безпредметний характер.

Далі ведучий за допомогою рефлексивних запитань переводить фокус уваги учасника на його власну діяльність - що і як він робив, щоб допомогти іншому вирішити свою проблему. В процесі рефлексії учасник починає розуміти конкретні складнощі в організації власної діяльності і формує запит на засоби їх вирішення. Тоді ведучий передає їх учаснику. Потім учасник знову повератється до виконання завдання, де перевіряє отримані засоби на результативність.

Після цього відбувається ще одне рефлексивне обговорення, в процесі якого учасник конкретизує засоби, які він використовував і створює свої ідивідуалізовані засоби та схеми самоорганізації.

Після чого слідує ще одне рефлексивне обговорення, в процесі якого учень конкретизує використані ним засоби, створює свої індивідуалізовані засоби та оформляє свій досвід в організаційні схеми [4].

Результат такої технології полягає в формуванні готовності учасників до надання психологічної допомоги у вирішенні різних типів психологічних проблем (рис. 1).

За три семестри роботи навчально-розвивальних семінарів сформувалася група студентів, які зацікавилися позицією ведучого навчально-розвивального семінару. І ми розпочали підготовку першого курсу навчальних організаційно-діяльнісних ігор. За наступні два навчальні роки з 2015 по 2017 рік ми провели три курси навчальних ігор:

1. "Вступ до соціально-психологічного консультування" жовтень-грудень 2015 р.
2. "Практика соціально-психологічного консультування" лютий-березень 2016 р.
3. “Самовизначення у мінливому світі” жовтень-грудень 2016 р.

Кожен курс складався з 12 ігор, тривалістю 6 годин. Серед учасників були не лише студенти-психологи, а й студенти інших спеціальностей, викладачі вищих навчальних закладів та психологи-практики. Усього отримали свідоцтво про проходження навчальної програми 60 осіб.

Навчальні організаційно-діяльні ігри

Просторово-позиційна організація навчальної гри

В основі навчальних оргдіяльнісних ігор лежить схема просторово-позиційної організації (рис. 2) [6] .

У схемі фіксується процесна, просторова та позиційна організація навчальної гри.

Процес організації навчальної гри включає три етапи:

Етап підготовки.
Етап проведення.
Етап рефлексії результатів.

На етапі підготовки:

1. Ігротехнічна команда разом із керівником гри готує оргпроєкт, програму та розробляє навчальний зміст майбутньої гри.
2. Організаційна команда запрошує учасників та займається матеріально-технічним забезпеченням гри.
3. Потенційні учасники гри – студенти, зацікавлені в засвоєнні діяльності психологічного консультування.

На етапі проведення гри:

Керівник навчальної гри ініціює ігрові процеси: комунальні та змістовні конфлікти, схематизацію та проблематизацію способів психологічної допомоги, трансляцію засобів та подальшу рефлексію індивідуальних способів їх використання.
Ігротехніки організують обговорення у малих робочих та тематичних групах, а також проводять додаткові зустрічі між іграми курсу, де учасники можуть провести рефлексію минулої гри та підготуватися до наступної.
Спостерігач за ігровими процесами – це проміжна позиція для тих, хто хоче зайняти позицію ігротехніка. У його завдання входить фіксація ходу гри та опис дій учасників, ігротехніків та керівника навчальної гри.
Учасники навчальної гри займають чотири позиції:

- - Клієнт – вирішення особистих соціально-психологічних питань.
  - Консультант – надання психологічної допомоги клієнту.
  - Спостерігач за процесом консультування - в завдання цієї позиції входить спостереження за процесами консультування та організація рефлексії консультанту у разі виникнення у нього труднощів.
  - Рефлексивна позиція, яку учасники займають під час обговорення свого досвіду консультування.

На етапі рефлексії результатів гри учасники, ігротехніки та керівник гри проводять індивідуальні та колективні рефлексії минулої гри чи курсу та планують свої подальші дії та траєкторію особистого розвитку.

Організаційний проект та програма гри

Сенс організаційного проектування полягає у формуванні організаційної та ігротехнічної команди, організації процесів розвитку миследіяльності учасників та організаторів навчальної гри. "У результаті оргпроектування мають з'явитися морфологічні організованості миследіяльності" [3, стор 269].

В організаційному проекті гри фіксується позиційна структура необхідна для організації гри загалом, управління процесами проблематизації та розвитку миследіяльності учасників, розподілу та використання ресурсів тощо. І визначається склад виконавців.

В основі організаційного проєкту гри лежить уявлення про проблематизацію та розвиток миследіяльності [4]. Типовий оргпроект на етапі проведення навчальної організаційно-діяльнісної гри детально описаний Дідковським С.В. [2].

Конфігурація оргпроекту конкретної гри залежить від її цілей, завдань, складу учасників, організаторів та навчального змісту, що транслюється.

Навчальний зміст

Навчальний зміст гри з підготовки консультантів формується як система засобів, які дозволяють консультанту надавати допомогу у вирішенні соціально-психологічних проблем. З погляду системо-миследіяльнісного підходу до психологічного консультування у підґрунті соціально-психологічних проблем лежать розриви та протиріччя у схемах мислення. Тому до навчального змісту гри мають входити засоби об'єктивації, проблематизації та реконструкції схем індивідуального мислення.

У загальному вигляді можна виділити три групи засобів: схеми системної організації мислення та діяльності, основні категорії та поняття системо-миследіяльнісного підходу, психологічні технології. Усі три групи засобів конфігуруються у схемі психологічного консультування як системно організованій миследіяльності [5].

Підготовка ігротехніків передбачає істотне розширення навчального змісту та змыщення фокусу з індивідуальних схем на розвиток колективного мислення та діяльності. Основним оперативним засобом ігротехнічної роботи є типовий організаційний проект навчальної гри. Для ігротехніка важливо розуміти як влаштована гра загалом і те завдання, що він вирішує у межах цілісного процесу проблематизації та розвитку колективної мыследеятельности.

Тематична програма навчальної гри

Програма навчальної гри є "систематизований опис етапів, фаз і форм організації навчальної діяльності" [6]. У програмі відображаються теми зустрічей, організовані в логіці організаційного проекту гри.

Тематична програма розробляєтеся керівником навчальної гри спільно з ігротехнічною командою та надається учасникам гри. На підставі програми учасники гри можуть планувати свій індивідуальний рух у ігровому просторі.

Організаційна команда розробляє програму організації, просування та матеріально-технічного забезпечення гри.

У керівника навчальної гри крім загальної тематичної програми для учасників має бути програма підготовки ігротехніків та організаторів (рис.3).

Механізми формування здатності організації розвитку індивідуальної та колективної миследіяльності

Засвоєння діяльності індивідуального консультування здійснюється через заняття учасниками позицій клієнта, консультанта та спостерігача у навчальній трійці. Вони є базовою позиційною структурою, яку необхідно утримувати психологу-консультанту.

Спершу ці три позиції розподіляються між трьома окремими учасниками. У процесі гри учасники змінюються, займаючи по черзі кожну з них. За рахунок зміни позицій та подальших рефлексивних обговорень у учасників формується здатність утримувати вже чотири позиції в процесі консультування: консультувати іншого, одночасно спостерігати за своїми діями, оцінювати свої дії з погляду клієнта та змінювати стратегію своєї роботи в ході зміни ситуації (рис. 4).

Для тих, хто хоче засвоїти ігрові форми розвитку мислення та діяльності, надається можливість займати позиції спостерігача ігрових процесів, ігротехніка та організатора навчальних ігор. Тут також працює принцип рфлексії діяльності. Схема залишається такою самою: підготовка до дії, дія та рефлексія дії з плануванням наступного кроку.

Засвоєння роботи у кожній позиції дозволяє учасникам сформувати у себе здатність організовувати розвиток колективної миследіяльності. Це дозволить їм у майбутньому проводити власні навчально-розвиваючі ігри на різні теми та для вирішення різних соціальних завдань.

Основний механізм розвитку здібностей у грі – це багатопозиційна рефлексивна організація навчальної гри. Спочатку учасник займає позицію, що його цікавить, потім у рефлексії розвиває засоби діяльності в цій позиції.

Результати проходження навчальних ігор

Навчальні результати

Кожна позиція, яку займає учасник, дозволяє отримувати відповідні результати. Перелічимо основні з них.

- Вирішення особистих соціально-психологічних проблем.
- Розвиток здатності допомагати іншим у вирішенні психологічних проблем.
- Розвиток комунікативних компетенцій та, так званих, soft-skills.
- Засвоєння технологій просування та організації навчальної гри.
- Засвоєння схем та принципів розвитку колективного мислення та діяльності.

Зворотний зв'язок від учасників та пряме спостереження за їхніми діями у грі показує, що всі, хто пройшов 3-5 ігор тривалістю 4-6 годин, можуть надавати психологічну допомогу та розуміють базові принципи та механіку процесу індивідуального психологічного консультування.

В учасників формується інтерес до сфери консультування та супутніх предметних дисциплін: психології, культурології, лінгвістики, соціології, філософії тощо.

Особистісні результати

Ігрова форма розвитку мислення та діяльності дозволяє учасникам не тільки засвоїти навчальний зміст та розвинути професійні компетенції психолога-консультанта, але й пройти шлях особистісного розвитку, сформувати у себе здібності дослідницького та творчо-перетворюючого ставлення до навколишньої дійсності та власної миследіяльності [7].

Перспективи використання навчальних ігор

Наш досвід показує, що формат навчальних організаційно-діяльних ігор може успішно застосовуватися для професійної підготовки студентів-психологів. Переваги його полягають у тому, що процес підготовки спирається на інтерес та особисту активність самих студентів, вибудовується зрозумілий зв'язок між процесом навчання та особистою перспективою, студенти засвоюють цілий комплекс окремих діяльностей, пов'язаних із практикою психолога-консультанта, результати проходження ігор одразу можуть бути конвертовані учасниками у практичні дії у вигляді професійної чи наукової роботи.

Література:

1. Дидковский С.В. Технология формирования осознанного средового поведения в учебной игре // Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія. Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. /За ред. Максименка С.Д. – т.7, вип.5, ч.1 – К.: «Міленіум», 2005. – с.141-148.
2. Щедровицький Г.П. Організаційно-діяльнісна гра як нова форма організації та метод розвитку колективної миследіяльності // Психологія і суспільство – 2006. – 3(25). –с. 58-69 – Режим доступу до журн. : https://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/article/view/259.
3. Щедровицкий Г.П. Программирование научных исследований и разработок / Из архива Г.П. Щедровицкого. Т. 1. М., 1999. — 288 с.
4. ОДИ-16. Процессы проблематизации в оргдеятельностных играх // Организационно-деятельностные игры М.: Наследие ММК. 2017. - 652 с.
5. Дідковський С.В. Структура соціально-психологічного консультування // Вісник Київського університету. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 9 випуск, 2001. – с.32-35.
6. Дідковський С.В. (упорядник) Навчально-методичні матеріали до модулю «Навчальні організаційно-діяльністні ігри» програми курсу «Теорія та практика соціально-психологічного тренінгу» // К: КНУ ім. Т.Шевченка. - 2004. - 42с.
7. Тюков А. А. Организационные обучающие игры и моделирование процессов социального развития личности // Игровое моделирование: Методология и практика. - Новосибирск: Наука, 1987. -с. 48-60.

Page updated

Report abuse