З лютого 2014 по травень 2017 року Психологічною службою Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара було реалізовано програму додаткової професійної підготовки студентів-психологів "Технології психологічного консультування".
Дніпровський національний унівреситет ім. Олеся Гончара
Психологічна служба
Роман Бабич - психолог, методолог програми
Вікторія Лазаренко - кандидат соціологічних наук, доцент, науковий керівник Психологічної служби ДНУ ім. Олеся Гончара
Світлана Латиніна - ігротехнік і організатор навчальних ігор
Олексій Дмітрієв - студент ДНУ, ігротехнік і організатор
В рамках програми було реалізовано такі проекти:
Тренінги "Технології соціально-психологічного консультування" (березень-червень 2014 р.)
Соціальний проект "Соціально-психологічна підтримка студентів, постраждалих в наслідок конфлікту на Сході України" (липень-серпень 2014 р.)
Навчально-розвивальний курс "Організаційно-діяльнісний підхід у соціально-психологічному консультуванні" (2014-2015 нав.р.).
Навчально-розвивальний курс "Вступ до психологічного консультування" (жовтень-грудень 2015 р.).
Навчально-розвивальний курс "Практика психологічного консультування" (лютий-травень 2016 р.).
Загальноуніверситетський проект "Самовизначення у мінливому світі" (жовтень-грудень 2016 р.).
Навчальний курс "Коучинг самовизначення" (лютий-травень 2017 р.).
До програми були залучені студенти та викладачі гуманітарних спеціальностей Дніпровского національного університету та інших ЗВО м. Дніпро.
Програма була побудована на засадах системо-миследіяльнісного (СМД) підходу до психологічного консультування (Дідковський, 2001).
Навчальна мета: засвоєння учасниками схем та принципів системної організації мислення та діяльності, оволодіння основними психологічними технологіями, розвиток інтелектуальних мета-здібностей (мислення, розуміння, рефлексія, комунікація, організація спільної дії).
Така спрямованість обумовлена швидкими та непередбачуваними змінами соціально-економічних умов існування сучасної людини. Ми не можемо знати, як буде змінюватися ситуація і з якими професіональними та особистісними завданнями доведеться зіткнутися учасникам програми. Тому нам було важливо, щоб вони розвинули здібності максимально високого рівня та оволоділи засобами самоорганізації самого широкого спектру використання. Ми прагнули, щоб вони сформували у себе готовність та здатність створювати позитивні зміни у своему оточенні, змінюватися самим та допомогати в у цьому іншим людям.
Результати, яких ми прагнули досягти: формування здібностей вирішувати широкий клас антропотехнічних завдань (вирішення психологічних проблем, розвиток особистості, підтримка в досягненні цілей, навчання орієнтоване на розвиток), які виникають у самих різних сферах соціальної діяльності (психологічне консультування, управління, освіта, коучінг та інше).
Метод підготовки: навчальні організаційно-діяльнісні ігри (Дідковський, 2004; Щедровицький, 2006).
В процесі гри учасники виконують консультативні завдання, проводят рефлексію власної роботи, обговорюють проблеми сфери психологічного консультування та визначають власні професійні перспективи. Схема навчання полягає в тому, що учасники самі визначають проблеми власної дії та формують запит на засоби консультаційної діяльності.
У кожного є можливість побувати в ролі консультанта, який надає психологічну допомогу, прийняти участь в групових дискусіях, презентувати результати власної роботи на велику аудіторію. Більш досвідчені учасники проводять модерацію обговорень в малих групах, адмініструють заходи програми, приймають участь в розробці методичних матеріалів. Багатопозиційна організація надає можливість учасникам побачити процес вирішення проблем та особистісного розвитку з різних боків і отримати різноманітний досвід.
Таким чином ми можемо розраховувати на отримання кількох груп результатів:
Засоби професійної діяльності
Технології вирішення проблем: гармонізація чуттєво-емоційних станів, налагодження міжособистісних стосунків, розвиток схем самоорганізації
Професійне самовизначення
Розуміння свого професійного майбутнього та цілеспрямоване вибудовування своєї освітньої траекторії
Особистісна готовність до позиції антропотехніка
Здатність використовувати засоби розвитку мислення і діяльності для вирішення особистісних та професійних проблем інших людей
Ще одна особливість програми навчальних ігор полягає в тому, що вона реалізується завдяки активним організаційним діям самих учасників. Відповідальність та ініціатива віддається самим учасникам. Керівник навчальної гри створює умови для самовизначення, самоорганізації та саморозвитку учасників. Він заохочує їх ставити власні навчальні і особистісні цілі та розробляти стратегії їх досягнення. Таким чином вирішується низка завдань:
Підвищення мотивації до засвоєння навчального змісту
Побудова зв'язку між навчальним змістом і практичною діяльністю
Прокреслювання власної траєкторії професійного та особистісного розвитку
Наш досвід демонструє, що формат навчальних організаційно-діяльнісних ігор може бути успішно використаний для професійної підготовки не тільки студентів-психологів, а й фахівців інших гуманітарних спеціальностей. Його перваги полягають в тому, що процес підготовки грунтується на інтересі та особистій активністі самих учасників ігор. Тематика ігор часто виходить за рамки суто предмета психології та охоплюе інші гуманітарні дісципліни. Завдяки практичній спрямованості вибудовується прямий зв'язок між навчальним змістом, практичною дією та особистісною перспективою учасників. Студенти засвоюють цілий комплекс часткових діяльностей, пов'язаних з практикою психологічного конслуьтування. А результати проходження ігор можуть бути одразу конвертовані у професіональні та науково-дослідницькі праці.
Дідковський, С. В. (2001). Структура соціально-психологічного консультування. Соціологія. Психологія. Педагогіка, (9), 32–35.
Дідковський С.В. (2004) Навчально-методичні матеріали до модулю «Навчальні організаційно-діяльністні ігри» програми курсу «Теорія та практика соціально-психологічного тренінгу», К: КНУ ім. Т.Шевченка, - 42с.
Щедровицький, Г. П. (2006). Організаційно-діяльнісна гра як нова форма організації та метод розвитку колективної миследіяльності. Психологія і суспільство, 3(25), 58–69. http://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/article/view/259