Бабич Р.Ю., Латиніна С.В.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ІІІ Міжнародна наукова конференція «Міждисциплінарні проблеми соціальної роботи: психологічні, соціологічні, правові аспекти», м. Київ, 2015.
Наприкінці червня 2014 року у м. Дніпропетровськ склалася непроста ситуація - суттєво виріс потік вимушено переміщених осіб із Донецької та Луганської областей. Студенти факультету психології Дніпропетровського національного університету ім О.Гончара почали активно долучатися до волонтерського руху. При цьому студенти переживали низку складнощів в організації своєї волонтерської роботи: високий рівень психологічної напруги та емоційна включеність, брак сну і відпочинку, конфлікти з колегами, необхідність самостійно організовувати свою роботу, замкнутість вимушено переміщених осіб під час спілкування. Вимушено переміщені особи, яким надавалася допомога, перебували в стані гострого переживання горя, втрати, страху та шоку, пов'язані з перебуванням на території бойових дій. Студенти з Луганської та Донецької областей переживали високий рівень тривоги з приводу життя своїх рідних та близьких, які залишилися на цих територіях.
В рамках роботи Психологічної служби та Центру волонтерства та соціальних ініціатив Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара була створена група психологічної підготовки студентів-волонтерів. Була визначена періодичність зустрічей 1 раз на 1-2 тижні. Кількість учасників у групі дорівнювала 10-12 осіб. Всього було проведено 8 зустрічей, тривалістю 2,5-3 години кожна.
Мета зустрічей полягала у розвитку у студентів-волонтерів здатностей до дії в умовах підвищеної емоційної напруги та організаційної невизначеності.
Завдання:
Психологічна підготовка студентів до роботи волонтера.
Засвоєння студентами-волонтерами засобів психологічної підтримки.
Оволодіння засобами саморегуляції, самоорганізації та управління міжособистісною комунікацією.
В своїй роботі ми спиралися на поняття миследіяльності (МД), яке було розроблено у рамках системо-миследіяльнісного підходу.
В організації та проведенні роботи ми спиралися на такі методологічні та технічні засоби:
Поняття миследіяльності (МД), розроблене у системо-миследіяльнісному (СМД) підході, започатківцем якого є Г.П. Щедровицький. Використання поняття МД дозволяє людині, що здійснює допомагаючу діяльність, займати технічну позицію, аналізувати ситуацію, виділяти завдання поточного моменту і співорганізовуватися з іншими людьми у їх вирішенні.
Психотехніка. Засоби управління психоемоційними станами. Засоби управління комунікацією. У підборі та використанні психотехнічних засобів ми спиралися на розробки в галузі нейро-лінгвістичного програмування, еріксонівського гіпнозу, когнітивних трансформацій. Як теоретичну базу нами використовувалася рефлексивно-когнітивна парадигма.
Теоретический анализ проблемы позволил выделить способ и мехнизмы трансляции средств. А именно, организационно-деятельностная (ОД) форма развития коллективной мыследеятельности, в основе которой лежит представление о системной организации мышления и деятельности. Суть ОД-формы заключается в организации движения коллективного обсуждения от сложностей в деятельности к проблемам в форме организации мысли действующих. Задача заключается в том, чтобы выявить, провести анализ и снять проблемы в мышлении путем системной организации мышления о деятельности. А затем уже на основании системного представления о ситуации разрабатывать следующие шаги в деятельности.
Теоретичний аналіз проблеми дозволив виділити спосіб та механізми трансляції засобів. А саме, організаційно-діяльнісна (ОД) форма розвитку колективної миследіяльності, у підґрунті якої лежить уявлення про системну організацію мислення та діяльності. Суть ОД-форми полягає в організації руху колективного обговорення від складнощів у діяльності до проблем у формі організації думки тих, хто діє. Завдання полягає в тому, щоб виявити, провести аналіз та зняти проблеми у мисленні шляхом системної організації мислення про діяльність. А потім вже на підставі системного уявлення про ситуацію розробляти наступні кроки у діяльності.
Для організації та проведення ОД-тренінгу необхідно визначити вихідну ситуацію. У нашому випадку учасники зазнають складнощів у роботі, негативні стани, переживають про долю близьких, що залишилися в зоні бойових дій.
Етапи роботи:
Актуалізація запиту. Визначення цілей та завдань тренінгу.
Обговорення складнощів та переживань.
Демонстрація техніки роботи із негативними станами. Учасниками тренінгу вирішуються два завдання: 1) Спостереження за технікою роботи. 2) Опрацювання особистих переживань, оскільки всі включені до однієї ситуації.
Обговорення техніки роботи. Трансляція психотехнічних засобів, схем та понять системної організації мислення та діяльності.
Робота в парах та трійках. Самостійне використання засобів у практиці для допомоги іншому в опрацюванні переживань щодо кризової ситуації.
Обговорення результатів та складнощів самостійного використання засобів.
Рефлексія, підбиття підсумків.
Висновки та передбачувані результати організації та проведення ОД-тренінгу: розвиток здатності конструктивно мислити та діяти у складних життєвих ситуаціях, оволодіння засобами саморегуляції та управління функціональними станами учасників тренінгу, комунікацією (волонтерів), оволодіння засобами допомоги переселенцям у гармонізації їх психо-емоційних станів.
Ця технологія може використовуватися для підготовки волонтерів, психологів та соціальних працівників до практичної роботи з надання допомоги людям, які опинилися у складних життєвих ситуаціях.
Список використаної літератури
Дідковський С.В. Навчально-методичні матеріали до модулю „Навчальні організаційно-діяльністні ігри” з програми курсу «Теорія та практика соціально-психологічного тренінгу». – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченко, 2004.
Щедровицький Г.П. Схема миследіяльності – системноструктурна будова, значення і зміст // Психологія і суспільство – 2017. – 4(22). –с. 29-39 – Режим доступу до журн. : https://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/article/view/220.