🔮 Чому робота психолога-консультанта іноді здається магією?

Тому що консультант уміє зробити те, що здається неможливим — допомогти людині знайти рішення.

📌 На курсі ми розберемо, як це працює насправді:

• чому й як вирішуються проблемні питання;

• що приховано за «магією» слова, малюнку, образу та сцени;

• як перетворити знання в реальну практику консультування.

👥 Формат: 10 навчальних ігор, об’єднаних у модулі:

•  Магія слова — слухати й чути більше;

•  Магія малюнку — коли зображення змінює світ;

•  Магія образу — робота з внутрішніми метафорами;

•  Магія сцени — побудова багатопозиційних моделей;

•  Чарівний світ психологічного консультування — створення власних технологій.

📅 Графік: раз на місяць

🕙 Час: 10:00–18:00

📅 Старт: неділя, 28 вересня

📍 Формат: офлайн Дніпро

🤠 Ведучий: Роман Бабич — практичний психолог, бізнес-консультант, викладач.

До зустрічі на грі!

🔍 В основі майбутнього навчального курсу — концепція розвивального навчання. Вона готує діяти в умовах змін і непередбачуваності.

📌 Що це означає?

Не просто знати окремі техніки. Важливо опанувати схему  психологічного консультування в цілому.

💡 Як навчитися допомагати іншим?

Почати з власного досвіду: протягом курсу ми разом шукатимемо рішення особистих і професійних проблем.

🎲 Формат навчання:

• ігрові імітації,

• живі дискусії,

• демонстрації консультування «тут-і-тепер».

📣 Це важко пояснити словами. Найкраще — прийти і відчути. Чекаємо на вас!

Форма реєстрації буде опублікована пізніше.

❓ Це разова акція чи частина більшого проєкту?

➡️ Курс «Структура магії» — складова п’ятирічної програми. Кожен етап програми займає один рік і містить дві складові: навчальну і дослідницьку.

📚 Минулий 2024–25 навчальний рік:

• навчання — курс «Ігрова форма вирішення психологічних проблем» був спрямований на розуміння загальної схеми психологічного консультування;

• дослідження — «Знаково-символічне заміщення як засіб психологічної допомоги при роботі зі станами невизначеності та кризи».

📚 2025–26 навчальний рік:

• Навчальна програма. Фокус на процесі проблематизації - визначенні та постановці проблем. Саме точна та влучна проблематизація створює враження магії та чаклунства. 

• Дослідження буде спрямоване на технологію епістемологічної метафори та стартуватиме у лютому.

✨ Цьогорічна програма обіцяє бути ще цікавішою. Долучайся з 28 вересня! Детальна інформація - у стрічці від закріпленого повідомоення і нижче.

📝 Форма реєстрації буде опублікована пізніше.

— Після минулої публікації могло скластися враження, що цьогорічна програма розрахована лише на тих, хто вже проходив курс минулого року.

— Це не так! Програма побудована так, щоб бути цікавою й корисною для тих, хто вже брав участь у курсі минулого року, і для тих, хто щойно доєднався.

— А як об’єднати в одній групі такі різні категорії учасників?

— Це справді непросте завдання, але воно вирішуване. Уяви велике місто: зайти в нього можна через різні ворота, і всередині воно відкрите для всіх.

— Так…

— От і ми будемо цього року заходити в це «місто» з іншого боку.

— А якщо без метафор?

— Минулого року ми працювали з загальною схемою консультування. А цього року зосередимося на принципах і стратегіях її реалізації. Тобто маємо два завдання:

1. Опанувати загальну схему (або пригадати її тим, хто був торік).

2. Засвоїти чотири стратегії її реалізації.

— Виходить, учасникам першого року буде легше?

— Не факт. Подивимось на грі 😀

🔮 У 1970-х Джон Ґріндер і Річард Бендлер поставили запитання: Чому терапевти (Сатир, Перлз, Фарреллі та ін.) так ефективні у допомозі людям?

✅ Відповідь — комунікація. Вони вміли так спілкуватися з клієнтами, що ті знаходили рішення власних проблем.

📌 На основі цього Бендлер і Ґріндер створили метамодель НЛП — інструмент для майстерної комунікації. Яку вони описали у своїй книзі “Структура магії”, що і дала назву нашому курсу.

🎲 З цього ж почнемо і ми на першій грі: спостереження, калібрування, аналіз структури мови – перші кроки у світі «чарівної» комунікації.

👉 Ти готовий спробувати? Тоді реєструйся на гру!

📅 Дата: 28.09.2025 р.

🕙 Час: 10:00–18:00

📍 Формат: офлайн Дніпро, місце проведення уточнюється

 Ведучий: Роман Бабич — практичний психолог, бізнес-консультант, викладач.

До зустрічі на грі!

🌍 У сучасному мінливому світі головною компетенцією людини стає здатність до самовизначення — розуміння, хто я, чого хочу і як взаємодію з іншими.

Але це лише один — «горизонтальний» — вимір: орієнтація у соціальних ролях і стосунках.

Набагато глибший рівень — самовизначення у позиції управління. Це вміння піднятися на метарівень, побачити цілісну картину того, що відбувається, усвідомити свої цілі, ресурси й можливості впливу.

🔹 Як зрозуміти, що людина втратила позицію управління?

🔹 Як допомогти їй повернути контроль над своїм життям і діяльністю?

🔹 Як самому консультанту залишатися в цій позиції?

Про це говоритимемо на грі «Самовизначення в позиції управління».

📅 Дата: 26.10.2025 р.

🕙 Час: 10:00–18:00.

📍 Формат: офлайн Дніпро, місце проведення уточнюється.

📝 Форма реєстрації буде опублікована на каналі пізніше.

Ведучий: Роман Бабич — практичний психолог, бізнес-консультант, викладач.

До зустрічі на грі!

Людина живе у світі думки та дії. Це означає, що перед тим, як щось зробити, ми моделюємо в мисленні дію та її наслідки. Виникає непереборна проблема розриву між мисленням і реальністю.

🔍 Таким чином, результати наших дій залежать не від реальних умов, а від того, як ми їх відображаємо у своєму мисленні.

💡 Як побачити схеми мислення, що лежать в основі моделей реальності?

⚡ Як помічати суперечності та обмеження, що призводять до втрати позиції управління?

🪞 Як організувати процес усвідомлення цих суперечностей та обмежень самим клієнтом?

🎯 Якщо тебе цікавлять ці питання — приєднуйся до гри. Разом дослідимо, як мислення формує наші дії — і як змінюючи мислення, ми змінюємо реальність.

📅 Дата: 23.11.2025 р.

🕙 Час: 10:00–18:00.

📍 Формат: офлайн Дніпро, місце проведення уточнюється.

📝 Форма реєстрації буде опублікована на каналі пізніше.

🤠 Ведучий: Роман Бабич — практичний психолог, бізнес-консультант, викладач.

👩‍💼Ігротехнік: Світлана Латиніна — практичний психолог, викладач.

До зустрічі на грі!

Мислення та діяльність утворюють дві різні, але невід’ємні частини життєвого світу людини. Мислення формує власну дійсність, яка ніколи повністю не збігається з реальністю діяльності. Не збігається, але має їй відповідати.

✅ Якщо мислення відповідає ситуації та завданням діяльності, людина досягає бажаних результатів. 

❌ Якщо ні — навпаки, зіштовхується зі складнощами, конфліктами та негативними переживаннями.

☝️ Тому й говорять, що в основі складнощів у діяльності лежать проблеми мислення.

● Що таке проблема як організованість мислення та діяльності?

● Як організувати процес усвідомлення людиною проблем власного мислення, які й приводять її до поточного стану речей?

● На яку схему спирається консультант, щоб утримувати позицію управління?

● Які проблеми заважають йому бути ефективним у процесі консультування?

🤝 Долучайся до гри, щоб отримати відповіді на ці та інші важливі запитання!

📅 Дата: 21.12.2025 р.

🕙 Час: 10:00–18:00.

📍 Формат: офлайн або онлайн — уточнюється.

📝 Форма реєстрації буде опублікована на каналі пізніше.

🤠 Ведучий: Роман Бабич — практичний психолог, бізнес-консультант, викладач.

👩‍💼Ігротехнік: Світлана Латиніна — практичний психолог, викладач.

До зустрічі на грі!

❓ У чому полягає механізм вирішення психологічних проблем?

Питання клієнта розв’язується через рефлексію схем мислення. Схеми мислення не дані нам безпосередньо — вони потребують мисленнєвої реконструкції. Для такої реконструкції необхідний матеріал, у якому схеми виявляють себе як форма організації смислу.

🎨 Що може слугувати таким матеріалом?

По суті, це може бути що завгодно: тексти, малюнки, скульптури, рухи тіла, композиції з предметів, музика. Іншими словами, будь-яке втілення думки в реальність, яке можна безпосередньо спостерігати і яке несе в собі певний смисл.

💭 А образи свідомості?

Так, безумовно. Однак це дуже специфічний матеріал-носій схем, оскільки він безпосередньо переживається клієнтом, тоді як консультант має доступ до нього лише опосередковано — через комунікацію з клієнтом. Це вимагає особливої техніки роботи.

❔ Якої саме?

Про це ми й поговоримо на грі №5 «Схеми мислення та образи свідомості» вже у неділю, 01.02.

Долучайся, щоб опанувати мистецтво внутрішніх трансформацій і навчитися працювати з просторами свідомості.

📅 Дата: 01.02.2026 р.

🕙 Час: 10:00–18:00.

📍 Формат: онлайн.

📝 Форма реєстрації буде опублікована на каналі пізніше.

🤠 Ведучий: Роман Бабич — практичний психолог, бізнес-консультант, викладач.

👩‍💼Ігротехнік: Світлана Латиніна — практичний психолог, викладач.

До зустрічі на грі!

Поняття самовизначення виникло в європейській культурі разом із ускладненням соціальної організації. У Середньовіччі селянин мав одну-дві рольові функції — працював і утримував сім’ю. З розвитком суспільства, переселенням у міста, становленням ремесел людина починає виконувати безліч соціальних ролей — члена цеху, майстра чи підмайстра, учасника міської ради. Така множинність функцій породжує необхідність розрізняти «себе» і «роль»

Індустріальні революції XVII–XVIII століть кардинально змінили простір людського життя. Людина відокремлюється від традиційних форм соціальної організації — родинних ремесел, цехів, корпорацій — і входить у ринок вільної праці. Цей перехід забезпечується новою системою соціальних інститутів — освіти та професійної підготовки.

З розвитком технологій і зростанням соціальної мобільності здатність до самовизначення стає критично важливою. Сучасна людина одночасно живе у багатьох просторах — реальних і віртуальних. Часті зміни професій, сфер діяльності, місць роботи та проживання стали звичними ознаками нашого часу.

Та головна проблема життя в динамічному й невизначеному світі — у вірі в протилежне. У переконанні, що існують сталі, незмінні «закони» життя, дотримуючись яких можна гарантувати собі успіх.

Самовизначення — це як ставка у грі: другого шансу не буде. Якщо вона не спрацювала, можна зробити нову — але вже в інших умовах і з іншої позиції. Саме тому вирішальними є позиція і стан, з яких відбувається самовизначення.

Сучасний світ, сповнений невизначеності, вимагає від людини високого рівня рефлексії та усвідомленості, аби ефективно долучатися до процесів колективного мислення й діяльності. Це означає:

• розуміти структуру взаємодії, до якої я хочу приєднатися;

• визначати своє місце в ній;

• вибудовувати конструктивну кооперацію з іншими позиціонерами;

• усвідомлювати власний внесок у спільний результат;

• «екологічно» виходити з процесів колективної взаємодії.

Такі вміння забезпечуються особистісними компетенціями, або метакомпетенціями, адже вони реалізуються у найширшому діапазоні сфер життя й діяльності людини.

Компетенція — це здатність і можливість використовувати різні інструменти (засоби) у поточній, мінливій соціокультурній ситуації.

Які ж це компетенції?

На рівні мислення:

• трансдисциплінарність;

• здатність бачити ціле;

• здатність виокремлювати загальносистемні зв’язки та закономірності.

На рівні комунікації:

• здатність брати участь і організовувати міжпозиційну комунікацію;

• здатність виявляти смисл складного тексту;

• здатність до схематизації.

На рівні діяльності:

• здатність до цілепокладання;

• здатність розподіляти завдання та організовувати процес досягнення мети;

• здатність до самоорганізації для розв’язання локального завдання.

Ці метакомпетенції становлять основу позиції управління, а їх розвиток — головну мету навчальної гри, адже саме на них ґрунтується діяльність психологічного консультування.

Поняття позиції управління тісно пов’язане з проблемою часу. Ще Святий Августин писав: «Як можуть існувати ці два часи — минуле та майбутнє, якщо минулого вже немає, а майбутнього ще немає?»

Бенедикт Спіноза вважав, що часовість пов’язана виключно зі здатністю уяви і не повинна приписувати свою форму субстанційному буттю. Питання часу постає як питання самоорганізації нашої свідомості та мислення.

Починаючи з XVIII століття, проблема часу дедалі тісніше пов’язується з проблемою буття, або онтології. Це одна з тих тем, яка нагадує нам: ми досі не маємо остаточної відповіді на питання, як влаштований світ.

Філософія ХХ століття формує уявлення про час, яке стає підґрунтям позиції управління. Ернст Кассирер писав: «Історією володіє лише той, хто бажає і діє, виходить у майбутнє та визначає його своєю волею. Історична свідомість ґрунтується на взаємодії здібностей діяння та уяви».

Отже, уявлення про час визначають наше ставлення до світу, в якому ми живемо. Це може бути світ, що змінюється сам по собі, де майбутнє приходить природним чином, — або світ, який ми створюємо власними діями, мисленням, уявою та волею.

• Які уявлення про час відповідають світові управління й розвитку?

• Як реалізувати позицію управління на практиці?

• Як відрізнити її від позиції спостерігача чи виконавця?

• І яке це має значення для психологічного консультування?

Реєструйся на гру й доєднуйся до дискусії, щоб знайти свою відповідь!

Форма реєстрації буде опублікована пізніше.

Що таке схематизація?

Це процес узагальнення та представлення основних смислових елементів мовлення у вигляді схематичного зображення.

Чим вона відрізняється від інтерпретації?

Інтерпретація є результатом пояснення того, що відбувається з позиції власних уявлень, відірваних від реальності «тут-і-тепер». Схематизація ж спирається на розуміння смислу самої комунікації, що відбувається зараз.

Навіщо схематизація потрібна в консультуванні?

Вона виконує дві функції:

• організовує розуміння консультанта та утримує фокус його уваги в актуальній ситуації;

• слугує основою для формування тактики й стратегії консультації.

Як цьому навчитися?

1. Навчитися розрізняти реальність і свої думки про неї.

2. Фокусуватися на тому, що відбувається фактично: дослівно відтворювати текст та невербальні сигнали клієнта і співвідносити їх між собою.

3. Розрізняти метафоричне (переносне) та фактичне значення слів і висловлювань клієнта.

4. Вписувати ці значення в загальний контекст ситуації.

5. Зображати смисл комунікації за допомогою «алфавіту» схематизмів — позначень елементів системи мислення та діяльності, яку реалізує клієнт і яка лежить в основі його труднощів та негативних станів.

Багато питань. Що це за алфавіт? Як конкретно це робити? Як не переплутати свої думки з реальністю? Що таке фактичне й метафоричне значення? Голова йде обертом!

Що ж тут скажеш — приходь на гру, будемо розбиратися послідовно 😃

– Що таке проблема?

– Це форма фіксації суперечностей у структурі мислення та діяльності.

– Можеш на прикладі?

– Звісно. Наприклад, дружина не задоволена тим, що чоловік грає в комп’ютерні ігри замість того, щоб виконувати свій обов’язок.

– Це і є проблема?

– Ні. Це відбувається тому, що вона вважає: чоловік повинен проявляти ініціативу, а вона — бути музою, яка надихає його на подвиги.

– І що тут такого? Усе логічно.

– Складається безвихідна ситуація. Вона його «надихає» (організує побут, піклується), а він грає в ігри — не «проявляє ініціативу». Якщо вона припинить «надихати», то перестане виконувати свою жіночу місію — бути музою. А він ніколи не припинить грати, оскільки в нього і так усе гаразд. Ба більше, усе організовано саме так, щоб він без перешкод продовжував грати.

– Так це не її людина! Потрібно знайти «свого» чоловіка — того, хто буде спрямований на правильні подвиги й гідний такої музи, як вона.

– Неможливо. Тому що між ними є любов, і це є суттєвою складовою життя справжньої жінки та невід’ємною частиною її особистості.

– Оце дійсно проблема!

– Поки що ні. Це елементи життєвого світу людини та прояви втрати управління. На цьому рівні ми можемо лише зафіксувати ключові протиріччя та суперечності. А от коли виявимо, що саме в організації мислення людини зумовлює таке бачення світу і такі складнощі в діяльності, тоді можна буде говорити про наближення до розуміння реальної проблеми.

– Як це зробити?

– Через послідовне просування від обговорення проблемної ситуації до аналізу знаково-символічних форм. За допомогою схематизації, яка дозволяє зафіксувати та усвідомити ключові протиріччя і суперечності.

Одним словом, «королівського шляху» тут немає. Проблема полягає в тому, що процес проблематизації не може бути остаточно технологізований, а тайна проблематизації відкривається виключно через власний досвід.

– Зрозуміло. Отже, побачимось на грі?

– Авжеж.

Друзі! 01 лютого відбудеться п’ята гра курсу «Структура магії: поліекранні стратегії психологічного консультування». Наскрізна тема курсу — проблематизація (визначення проблем і формування стратегій їх вирішення). Мета курсу — розібратися, що саме лежить в основі консультативних технік, як поєднувати в консультації різні техніки та підходи до роботи з проблемами.

Щоб трохи зорієнтуватися й налаштуватися на гру, почнемо з рефлексії. По-перше, порівняємо теми початкової програми та наш фактичний рух (див. таблицю на зображенні). Неважко побачити, що ці теми відрізняються (як і має бути в грі). Чому так відбувається? Тому що програма розробляється з опорою на ідеальне бачення керівника гри, тоді як діяти доводиться в реальній ситуації. І потрібно прокладати дещо інакший шлях, щоб досягти кінцеву мету курсу

Гра №1. Вже на першій грі курсу ми піднялися від методичного рівня (що і як потрібно робити?) до методологічного (як потрібно мислити?). Ми одразу поставили перед собою ключове питання: Як перетворити гру на засіб досягнення власних професійних і особистих цілей?

Гра №2. Виявилося, що відповідь на ці питання потребує особливого ставлення до світу — технічної позиції та позиції управління. Досягається ця позиція завдяки схематизації — фіксації в схематичних зображеннях смислу того, що відбувається. Що дає нам схема? Реальність взаємодії постає як зовнішня модель, на якій можна розуміти ситуацію й приймати рішення. Завдяки схемі консультант утримує смисл взаємодії та напрям власної роботи з клієнтом.

Гра №3. Постало завдання детальніше розглянути, як саме відтворюються схеми та як із ними працювати. Ми обговорювали, як слова перетворюються на діяльнісні схематизми, пробували добудовувати розширену схему думки й дії за висловлюваннями клієнта, розрізняли теоретико-інтерпретаційний і рефлексивний підходи, порівнювали схеми консультанта з метафоричними зображеннями клієнта.

Гра №4. Далі стало можливим поставити питання про те, що таке проблема і як наблизитися до її розуміння. Ми почали використовувати схематизацію як особистий інструмент розуміння та ставити людині запитання, що виводили її до більшого усвідомлення власної проблематики. Було сформульовано сім принципів роботи з метафоричними зображеннями клієнта, які допомагають розкрити схему його мислення. У такий спосіб на початковому рівні ми зібрали схему роботи консультанта (скарги → знакова форма → проблема).

Яке наше наступне завдання?

На іграх 1–4 проблематизація відбувалася на зовнішньому екрані (метафоричні малюнки). Тепер ми переходимо до внутрішнього екрана — простору свідомості клієнта. Планується, що ця тема буде центральною на іграх 5–7. Гра 8 знову поверне нас у зовнішній простір, де ми будуватимемо моделі на фізичних предметах. Гра 9 буде підсумковою — ми збиратимемо цілісну схему поліекранної роботи.

У наступних публікаціях, присвячених грі 5, ми детально обговорюватимемо роботу на внутрішньому екрані. Щоб не заплутатися в складній побудові курсу, рекомендую провести особисту рефлексію попередніх ігор і самовизначитися на гру 01.02.

❓ Що таке образи свідомості?

Образи свідомості — це сліди, що залишаються у нашій свідомості як своєрідний «сухий залишок» і водночас як форма узагальнення власного досвіду. Це ідеальна модель світу, що розгортається у просторі свідомості та задіює всі три модальності сприйняття — аудіальну, візуальну й кінестетичну. Саме тому говорять про полімодальність образів свідомості.

❓ Як пов’язані образи свідомості та символи зображень і моделей на зовнішніх екранах?

Образ свідомості є складовою структур зовнішніх символів і моделей. Робота із зовнішніми символами автоматично призводить до зміни досвіду, а отже — до трансформації змісту образів свідомості. Саме цей механізм лежить в основі культури, виховання, навчання та розвитку людини.

❓ Хто першим із психотерапевтів почав працювати з образами свідомості?

Першим, хто звернув увагу на образи свідомості як на самостійну знаково-символічну форму, був Ф. Перлз. Він почав ставити клієнтам рефлексивні запитання, зокрема:

- «Що ти бачиш зараз?»

- «Де це в просторі?»

- «Зроби цей образ більшим / ближчим / голоснішим».

- «Перейди в цю фігуру і скажи з неї».

Згодом ці ідеї підхопили представники НЛП (Р. Бендлер, Дж. Ґріндер) і на основі гештальт-терапії розробили принципи моделювання образів свідомості.

Справжню ж революцію у роботі з образами здійснив Д. Гроув. Він усвідомив і технічно використав:

• просторову організацію образу свідомості;

• його нестабільний характер;

• принципову відсутність безпосереднього сприйняття образу консультантом.

Для цього було запропоновано метод Чистої мови та Символічного моделювання.

❓ А як працюють з образами в СМД-підході?

С. Дідковський наприкінці 1990-х років познайомився з методом Д. Гроува та описав його як засіб розв’язання часткових завдань процесу розвитку індивідуального мислення і діяльності. У 2023 році Р. Бабич і С. Латиніна описали базовий шаблон роботи з образами свідомості у своїй статті "Реконструкція символічних репрезентацій як механізм гармонізації чуттєво-емоційних станів" (її можна знайти у нашій бібліотеці)

❓ Що ми будемо робити на грі у неділю?

Почнемо з основ: що таке образ свідомості, як він переживається, які особливості має робота з образами. Паралельно ми будемо вбудовувати цю роботу в загальну схему, напрацьовану на попередніх іграх.